Старо-світські батюшки та матушки, Нечуй-Левицький Іван Семенович, полная версия книги, читать онлайн

Помогите раскрутить наш сайт, поставьте ссылку у себя в соц. сети:

Старо-світські батюшки та матушки

Нечуй-Левицький Іван Семенович

Наука в академії обридла Балабусі. Йому заманулось женитись, і він, скінчивши риторику й філозофію, покинув богословію й поїхав шукати собі жінки. Тихо рипнули двері з кімнати. Авраам з Ісааком зникли, а натомість в світлицю ввійшла матушка. Вона була вже немолода. В неї голова була заверчена наміткою; через намітку блищав парчевий очіпок з здоровими золотими й червоними квітками. На їй була темненька плахта, темненька запаска й шовкова темно-коричнева юбка з дрібненькими розкиданими срібними листочками. Вона була в жовтих сап'янцях. На шиї висів чималий блискучий червінець. Балабуха привітався, низько поклонився хазяйці й поцілував її в руку. Вона поцілувалась з ним в губи. – Вибачайте, паніматко! може, ви одпочивали по обіді, а я оце вас збудив,– промовив Балабуха басом, але тихо, неначе боявся когось збудити в кімнаті; слова його тяглися нешвидко, неначе його хтось силував говорити. – Ні, Марку Павловичу,– сказала матушка.– Я не одпочивала, а мій старий десь оце хропе в пасіці. – А Онися Степанівна дома? – спитав Балабуха. – Дома. Онисю! – гукнула матушка через поріг в кімнату,– вийди, серце, та винеси нам по чарці... Чи горілки, чи наливки? – спитала вона в академіста.

Книга закрыта по требованию правообладателя.